Наближаються новорічні та Різдвяні свята. І усі батьки бажають порадувати свою дитину оригінальною розвиваючою іграшкою, але не кожен знає, що деякі з них можуть завдати серйозної шкоди здоров’ю. В першу чергу мова йде про магніти: магнітні кулі, куби, ланцюжки – іграшки, що складаються з декількох ланок, які примагнічуються один до одного.

Вік дітей, що ковтають магніти, коливається від 1 до 10 років. Найчастіше трапляється так: батьки купують магнітну іграшку старшій дитині, а грається нею малюк, який хоче все спробувати на смак.

Здавалося б, що небезпечного можуть таїти популярні сьогодні магніти на холодильник? Адже це не тільки привабливі фігурки звірів, дарів саду та городу, а й букви алфавіту, і цифри, що дозволяють легко освоїти читання і рахунок. А чарівна новинка під назвою «Неокуб?» Його рекламують як чудовий тренажер для розвитку дрібної моторики і творчих здібностей малюка. Чому ж лікарі-хірурги та педіатри так до них чіпляються?

Для виготовлення сучасних моделей іграшок все частіше використовуються неодимові магніти. Вони мають значно більшу силу тяжіння в порівнянні зі своїми попередниками. Дитині досить просто взяти в рот невеликий магнітик, особливо в формі кульки, щоб він зісковзнув в стравохід. Граючись, малюк може навіть не помітити, що зробив ковтальний рух. А раз цікавий предмет зник – треба взяти в рот такий самий інший. В результаті, доки батьки помітять, чим так захоплено займається їхнє чадо, в стравоході або в шлунку виявляється не один магніт. Притягаючись один до одного, магніти складаються в химерні фігури.

В чому небезпека магнитів?

Якщо магніт має гострі краї, то дуже високий ризик пошкодження слизової оболонки стравоходу на різну глибину, аж до її повного лінійного розриву. Особливо важкі наслідки виникають в тих випадках, коли стороннє тіло витягується не відразу, а через кілька днів. В стінці шлунково-кишкового тракту утворюються пролежні, що викликають не тільки велику запальну інфільтрацію, а й омертвіння тканин.

Навіть якщо медична допомога надана вчасно, тобто протягом перших кількох годин, в місці пошкодження стінки стравоходу може сформуватися рубець. Він звузить канал, по якому під час їжі просувається харчова грудка. В результаті дитина все життя буде змушена регулярно проходити процедуру бужування (розширення) стравоходу, щоб не померти від голоду через неможливість проковтнути їжу, яка застрягає в стравоході.
Кульки ж неокуба настільки сильно притягуються один до одного, що крихітний гачок ендоскопа для видалення сторонніх тіл захопити і витягти їх по одному не в змозі. Тому після кількох невдалих спроб обійтися цієї малотравматичною процедурою доводиться виконувати порожнинну операцію з розтином стінки шлунка або кішкивника.

А як щодо тих «щасливчиків», у яких чужорідне тіло все-таки пройшло з шлунка в кишечник? Якщо магніти неодимові, вони притягуються один до одного, навіть перебуваючи в різних петлях кишки. В результаті вони здавлюють стінки кишечника, швидко викликаючи пролежні. Через утворені дефекти, кишковий вміст потрапляє в черевну порожнину. Розвивається перитоніт, що вимагає екстреного оперативного лікування.

Щоб знайти джерело проблеми, дитині розсікають всю передню черевну стінку від підребер’я до лобка, миють черевну порожнину, видаляють частину пошкодженої кишки. А знаєте, як хірурги знаходять злощасні магніти? До них через живі тканини прилипають металеві предмети! В результаті малюк через пару крихітних блискучих кульок відразу втрачає здоров’я, отримуючи натомість величезний післяопераційний рубець. Крім того, після запалення черевної порожнини, на все життя зберігається високий ризик розвитку рецидивуючої спайкової кишкової непрохідності, лікування якої – повторні операції.

Отож, добре подумайте над тим, чи ваша дитина вже готова до гри з такими небезпечними іграшками…