Якщо звичайну застуду чи алергію у дитини можна легко помітити, то є недуги, які виявляють тільки кваліфіковані спеціалісти. До таких відноситься вроджена дисплазія кульшового суглоба (ДКС). Це найбільш розповсюджений вид деформації опорно-рухового апарату у дітей. Ця патологія характеризується вадою формування всіх частин суглоба, а також пошкодженням або недорозвитком його окремих елементів. За статистикою, ДКС виявляється у 10-20% новонароджених. Крім того, часто порушення формування кульшових суглобів поєднується з загальним недорозвитком дитини. Про це свідчить той факт, що у недоношених дітей вроджена дисплазія розвивається в 10 разів частіше, ніж у доношених. Співвідношення дівчаток і хлопчиків з ДКС у віці до 1 року складає 3,1:1.
До факторів, які сприяють розвитку ДКС відносять:
- сідничне положення плода;
- внутрішньоутробне обвиття пуповиною;
- родові й післяпологові травми;
- гінекологічні захворювання матері, які можуть заважати внутрішньоутробному руху;
- генетична схильність (патологія кульшових суглобів, дисплазія або вроджений вивих стегон, системні захворювання сполучної тканини, хвороба Пертеса, coxa vara, coax valga, остеоартрит в родичів, наявність “сімейного” розслаблення капсули суглобів);
- гормональні порушення в жінок під час вагітності;
- недоношені діти, мала вага при народженні (менше 2500 г);
- вплив зовнішніх факторів навколишнього середовища (несприятливі екологічні чинники, вплив токсичних речовин, шкідливі умови праці, інфекції);
- нераціональне харчування вагітної, нестача вітамінів;
- токсикози, гестози під час вагітності, маловоддя;
- старший вік батьків, жіноча стать плода, перші пологи;
- туге сповивання.
Найбільш частими симптомами вроджених дисплазій кульшового суглоба є:
-
Oбмеження відведення в кульшових суглобах. У дитини, яка лежить на спині, спостерігається обмеження відведення ніг, зігнутих під прямим кутом в кульшових і колінних суглобах. Це найбільш рання і постійна ознака вродженої патології. Обмеження відведення з часом наростає. При нормальних кульшових суглобах відведення стегон буде майже повним; при наявності дисплазії завжди має місце цей симптом.
-
Асиметрія складок на стегні і сідничних складок. На боці дисплазії складок більше, вони є більш глибокими, ніж на здоровому боці і розташовані проксимальніше. Симптом цей не є абсолютним і окремо, без інших даних, не може прийматись до уваги, так як спостерігається лише у 2/3 хворих і може зустрічатись у здорових дітей. При огляді сідничні складки можуть бути не на одному рівні. Цей симптом характерний для одностороннього вивиху стегна. Крім того, у здорових дітей між стегнами і тулубом ззаду є глибокі симетричні складки. Асиметрія цих складок або їх відсутність свідчать про наявність одно – або двобічного вивиху.
-
Вкорочення нижньої кінцівки, яке визначається візуально. Воно характерне для високих вивихів. І може спостерігатись не тільки при явному односторонньому вивиху, а і при різних дисплазіях, навіть двобічних, але з різним розташуванням стегон по висоті.
Всі перелічені симптоми можуть спостерігатись разом, але може мати місце тільки їх частина. Діагностувати ДКС можна при клінічному огляді дитини педіатром чи дитячим ортопедом у пологовому будинку або ж при рентгенологічному чи ультразвуковому дослідженні.
Лікування ДКС слід починати якомога раніше. Адже з кожним місяцем життя дитини ускладнюються методи лікування захворювання і погіршується функціональний результат запізнілої терапії.
Триває лікування від 1 місяця до року, є безперервним. Для цього застосовують спеціальні ортопедичні засоби. Суглоби в межах дозволеного діапазону активно розробляють. Після закінчення лікування необхідна профілактика рецидивів.
При своєчасній діагностиці у дітей раннього віку і відповідному лікуванні в більшості випадків вдається повністю відновити функціональність суглоба